Вища рада правосуддя 17 червня звернулася до Офісу генпрокурора для отримання інформації про розслідування трьох кримінальних проваджень, в рамках яких Державне бюро розслідувань проводило обшуки у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та помешканні члена комісії Олексія Омельяна у березні цього року.
ВРП також попросила Офіс генпрокурора «звернути увагу на необхідність вирішення питання про взяття на контроль та забезпечення ефективного досудового розслідування» у цих справах, а Державне бюро розслідувань – не блокувати роботу ВККС під час проведення слідчих дій.
Саме так ВРП відреагувала на звернення ВККС щодо дотримання гарантій незалежності та повідомлення Омельяна про втручання у його діяльність.
Watchers слідкував за перебігом ситуації та розповідає про позиції сторін.
Про обшуки
30 грудня 2024 року до Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) надійшла ухвала Печерського райсуду Києва про надання тимчасового доступу до документів у справі щодо кваліфікаційного оцінювання у період з 30 грудня 2021 року до 28 липня 2024 року. Державне бюро розслідування (ДБР) почало розслідувати можливе втручання в автоматизовану систему в органах правосуддя після того, як в липні 2024 року, коли комісія проводила кваліфікаційне оцінювання щодо окремих суддів, у тому числі суддів Окружного адмінсуду Києва, відбувся збій і були некоректно сформовані тестові завдання. Тестування було зірваним.
За словами голови ВККС Андрія Пасічника, комісія тоді звернулася до Служби безпеки України та розробника програмного забезпечення, щоб провести перевірку і дати висновок, чи це була технічна помилка, чи зовнішнє втручання.
«У нас є відповідь розробника програмного забезпечення, де йдеться про те, що відбулося оновлення програмного забезпечення і сталася технічна помилка в коді. Вони усунули цю помилку і все», – пояснював він під час засідання ВРП 20 травня щодо розгляду скарги на ДБР.
А через кілька місяців, додав він, комісія отримала запит від ДБР щодо цієї ситуації і надала всі документи. Згодом надійшов ще один запит, на який ВККС також дала відповідь.
У продовження комунікації 31 грудня 2024 року заступник голови ВККС Олексій Омельян, побачивши рішення суду про надання доступу до документів, зателефонував слідчому ДБР, що залишив свої контакти разом із рішенням суду. Омельян, каже, запевнив його про готовність надати запитувані документи.
Під час засідань у ВРП заступник голови ВККС зазначав, що уже 6 січня комісії підготувала всі документи і очікувала, коли ДБР про це згадає.
Однак, ні з боку ВККС, ні ДБР на зв’язок ніхто не вийшов. І незадовго після цього ДБР звернулося повторно до суду щодо дозволу провести обшук в комісії і вилучити необхідні для розслідування документи.
«Виходячи з того, що КРЄС (Консультативна рада європейських суддів – W) зазначає, що гілки влади мають спілкуватися між собою на підставі взаємної поваги, маю питання: чи могла ДБР діяти по-іншому, чи можна було зв’язатися зі мною чи заступником, чи секретаріатом і запитати щодо документів? Думаю, можна було в інший спосіб отримати відповідь», – додав Пасічник.
Його заступник – Олексій Омельян під час засідання ВРП 17 червня зауважив, що в комісії є судові ухвали про тимчасовий доступ до документів, яким понад два роки, але ніхто не приходив за матеріалами, але й не проводив обшуків.
На кілька наполегливих уточнюючих запитань доповідачки з цього питання – члена ВРП Олени Ковбій щодо того, чи могла ініціатива щодо передачі документів виходити від ВККС, голова комісії відповісти чітко не зміг, зазначивши, що комунікацію з ДБР вів не він, а Омельян.
Таке ж зауваження – про неможливість знати, коли комісія підготує документи – зробив і присутній слідчий ДБР у цій справі – Сергій Кацев.
Він зазначив, що на один із запитів щодо надання переліку кандидатів, які складали кваліфікаційне оцінювання у певний період ВККС сказала, що не може відповісти, оскільки така інформація охороняється законом. Утім, ці матеріали були потрібні для розслідування, додав Кацев.
11 березня працівники бюро близько дев’яти годин обшукували приміщення ВККС. Спочатку за кримінальним провадженням щодо факту можливого втручання в кваліфікаційне оцінювання через збій системи, а згодом — щодо кваліфікаційного оцінювання судді Печерського райсуду Києва Оксани Царевич.
У жовтні 2023-го новий склад ВККС поновив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді щодо Царевич, але за процедурою, передбаченою новим законодавством.
Хоча Царевич вважає, що комісія повинна продовжити процедуру первинного оцінювання, що суттєво відрізняється від нового.
Омельян, як доповідач щодо кваліфоцінювання Царевич, направив їй нові запити щодо надання пояснень про її майно, її колишнього чоловіка та близьких родичів. І тоді, ймовірно, суддя подала заяву в ДБР.
«Наприкінці минулого року від Комісії за підписом Олексія Омельяна мені надійшов запит, деякі запитання з якого мене відверто здивували. Наприклад, член ВККС просив надати інформацію щодо ухвалених мною судових рішень за період з 2012 по 2016 роки, хоча у мене ще у 2015 році закінчився 5-річний строк повноважень. Також члена Комісії цікавило, де я проживаю та на якій підставі, яким автомобілем користуюся, хто наразі є членами моєї сім’ї. Крім того, його цікавила інформація про підтвердження проходження мною різних навчальних курсів. Це виглядало дивно, адже вся запитувана Комісією інформація зазначалася мною у різного роду деклараціях, а копії підтверджувальних документів я неодноразово самостійно направляла до Комісії для їх долучення до матеріалів досьє. Тому, відповідно, запитувана інформація мала б бути у моєму суддівському досьє», – сказала Царевич.
Звичайні слідчі дії чи створення перешкод
Більша частина членів ВККС після обшуків отримала повістки на допит у ДБР.
«Мова йде про надання оцінки діям члена комісії в рамках кримінального процесу. Член комісії виконує повноваження, передбачені законом. І в цьому випадку його статус прирівнюється до статусу судді, має ті самі гарантії та функціональний імунітет. А оцінка його дій – це втручання в незалежність члена ВККС, а отже, судової гілки влади», — зазначив Пасічник щодо розслідування цього провадження. Схожу позицію озвучив й Омельян.
Ні Пасічника, ні Омельяна під час обшуків ВККС на робочих місцях не було. Хоча останнього бачили в будівлі вранці того дня, але згодом він покинув будівлю. Як він пояснював членам ВРП, «був тимчасово непрацездатним» — без уточнення.
За словами Омельяна, шість годин тривав обшук його кабінету. Незважаючи на те, що він не має жодного відношення ні до автоматизованої системи, ні до технічних засобів. У підсумку слідчих зацікавила єдина річ – блокнот із записами щодо порядку проведення кваліфікаційного оцінювання суддів.
Він вважає саме справу за заявою Царевич – справжньою причиною проведення обшуку і вилучення частини документів її досьє в оригіналі.
Такі дії, на думку Омельяна, направлені на створення перешкод для виконання покладених на нього обов’язків як членам ВККС, оскільки він є доповідачем щодо цієї судді.
14 березня ДБР провело обшуки у житлі Омельяна за третій кримінальним провадженням – за фактом можливого умисного надання неправдивих показань Омельяна на користь колишнього судді Макарівського районного суду Київської області Олексія Тандира під час дачі показань у суді. Останнього обвинувачують у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть нацгвардійця Вадима Бондаренка. Незадовго до ДТП Омельян, зокрема, був із Тандиром.
Детальніше про ці провадження та обшуки ВККС читайте у матеріалі:
Обшуки Вищої кваліфкомісії суддів: три кримінальні провадження і справа Тандира
Під час цього обшуку, за словами члена ВККС, ДБР вилучило його мобільний телефон та ноутбук дружини з сімейним фотоархівом за 15 років, а також нотатник із особистими записами. Ці предмети досі не арештовані як речові докази, додав Омельян. Він вважає, що це майно не містить інформації, що відноситься до кримінального провадження, а тому вбачає у цьому тиск на себе як члена органу системи правосуддя.
«Я вважаю, що цей обшук не просто надмірне втручання у приватне життя. Він, по суті, безпідставний. Зі сторони обвинувачень до березня 2025 року ці показання взагалі не цікаво ДБР… Щодо методів цього обшуку… Я просив розпочати цей обшук за участі адвоката. Слідчі відмовились зачекати адвоката і розпочали цей обшук. Обшук вони розпочали з того, що без відеофіксації і оформлення протоколу обшукали дітей… Мені взагалі не зрозуміло, які можуть бути докази неправдивих свідчень на дітях, на їх речах, в їх карманах…» – обурився Омельян.
Згодом він повідомив, що подав заяву про кримінальне правопорушення під час обшуку його помешкання, справу також розслідує ДБР. А після службового розслідування у ВККС з’ясувалося, що відповідальність за ситуацію, що призвела до обшуків поклали на керівника юридичного управління ВККС (ймовірно, Наталія Кідіна), що не сконтактувала з ДБР, щоб передати пакет документів за рішенням суду.
Після обшуків ВККС опублікувала заяву, назвавши дії бюро посяганням на інституційну незалежність комісії для дестабілізації її роботи та перешкоджання у виконанні покладених завдань, а також звернулася до Вищої ради правосуддя, яку просила вжити заходи, щоб не допустити порушення гарантій незалежності комісії. Окрему скаргу про втручання в свою діяльність надіслав Омельян.
«Вища кваліфікаційна комісія суддів України розцінює дії Державного бюро розслідувань посяганням на інституційну незалежність Комісії як органу суддівського врядування з метою дестабілізації її роботи та перешкоджання у виконанні покладених завдань.
Такі дії можуть призвести до зриву конкурсів до Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів, а також завершення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, що ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України», – йдеться в заяві.
Окремі члени ВРП, зокрема, Роман Маселко та Оксана Кваша, кілька разів перепитували Пасічника й Омельяна про наслідки обшуків у роботі комісії та психологічний тиск на її членів, цитуючи заяву комісії і нагадуючи про виклики на допит та, у зв’язку з цим, зриви засідань комісії.
Представники ДБР не погоджувалися з позицією ВККС щодо тиску загалом і Омельяна, зокрема. За їхніми словами, вони проводили звичайні слідчі дії, необхідні для розслідування.
«Державне бюро розслідувань не ставить під сумнів важливість функцій, які виконує Вища кваліфікаційна комісія суддів України в межах судової реформи, однак наголошую, що статус органу суддівського врядування жодним чином не обмежує повноваження Державного бюро розслідувань на здійснення досудового розслідування та проведення передбачених законом слідчих дій в разі наявності відповідних правових підстав, у зв’язку з чим зауваження ВККСУ, які можуть бути витлумачені як критика законних слідчих та процесуальних дій в межах ряду кримінальних проваджень виглядає як намагання створити уявлення про недоторканність її членів та її обмежену юрисдикцію органів досудового розслідування щодо них. Така позиція, на жаль, більш нагадує спробу уникнення відповідальності, ніж правову позицію органу, покликаного забезпечувати відкритість, доброчесність і довіру до судової системи», — зачитав свою позицію у відповідь на закиди ВККС слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управлінь Державного бюро розслідувать Андрій Клишко під час засідання ВРП 20 травня.
Він також поставив під сумнів відповідь СБУ щодо результатів перевірки можливого втручання в систему, оскільки, на його думку, для такої констатації потрібно проводити експертизу, а не обмежуватися листом спецслужби.
У засіданнях ВРП зчинилася емоційна дискусія між членом ВРП Романом Маселком та слідчими ДБР. Під час одного із засідань – до початку заслуховування сторін – слідчі ДБР оголосили відвід Маселку, зокрема тому, що бачили, як він спілкується з Пасічником та Омельяном у коридорі будівлі ВРП. Вони вирішили, що член ВРП може бути упередженим в розгляді цього питання. Однак відвід був відхилений, а Маселко, зокрема, пояснив, що розмова з керівництвом ВККС стосувалася робочих питань.
Під час обговорення звернення ВККС та Омельяна Маселко повідомив, що направив запит до ДБР для отримання відповіді щодо цієї ситуації, у тому числі просив копію клопотання про необхідність проведення обшуку у будівлі ВККС, яке ДБР подавало в Печерський райсуд Києва. Утім, як стало зрозуміло під час дискусії, слідчі відмовилися йому надати відповідь, посилаючись на таємницю слідства.
На запитання іншого члена ВРП Олени Ковбій Клишко сказав, що комісія може продовжувати кваліфікаційне оцінювання щодо Царевич без оригіналів документів.
Далі слово для запитань взяв Роман Маселко.
«Колеги, подумав, що будемо керуватися думкою ДБР при вирішенні питання, як оцінювати суддів на підставі оригіналів чи копій», — кинув він скептичну репліку і продовжив розпитувати слідчого про те, яким було обґрунтування необхідності провести обшук ВККС та чому ДБР не відповіли на його запит. Слідчий повторював висловлену раніше позицію.
Консенсусне звернення
Позиції членів ВРП після розгляду звернень ВККС та Омельяна розділилися. Доповідачка з цього питання Олена Ковбій оголосила проєкт рішення, яким рекомендувала заперечити факт тиску з боку ДБР. До її позиції доєдналися ще двоє членів ради – Ольга Попікова та Алла Котелевець.
Альтернативний варіант рішення запропонував член ВРП Олексій Мельник. Він закликав раду звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів у трьох кримінальних провадженнях, що стосуються ВККС, звернути увагу Офісу Генпрокурора на необхідність вирішення питання про взяття на контроль та забезпечення ефективного досудового розслідування у цих провадженнях і доручити робочій групі з розробки і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя при ВРП (входять члени ВРП, ВККС, Ради адвокатів тощо) опрацювати відповіді на виконання цього рішення та за необхідності ініціювати вжиття додаткових заходів.
«Звернути увагу Державного бюро розслідувань на необхідність під час проведення слідчих дій та здійснення досудових розслідувань недопущення блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що може призвести до зупинення виконання конституційних функцій щодо добору та оцінювання суддів», – згадали члени ВРП і Держбюро розслідувань.
Проєкт Мельника підтримала більшість членів ВРП, окрім Ковбій, Попікової, Котелевець та Сергія Бурлакова.