Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 8 жовтня притягнула суддю Святошинського райсуду Києва Анатолія Ясельського до дисциплінарної відповідальності — винесла догану з позбавленням доплати до посадового окладу на місяць. 

Анатолій Ясельський майже вісім років слухав справу за обвинуваченням екскомандира львівського «Беркуту» Ростислава Пацеляка. Львівський батальйон «Беркуту» під командуванням Пацеляка брав участь в одному з найжорстокіших розгонів протестів на Майдані 18 лютого 2014 року разом з харківським «Беркутом». 

Watchers зʼясували, що Пацеляк має два паспорти рф: внутрішній та закордонний. Його позбавили українського громадянства, утім, Пацеляк це оскаржив. У судовому реєстрі немає остаточного рішення за його скаргою.

Парцеляк також був заброньований від мобілізації за наказом Міністерства економіки України, датованим 2022-м роком. 

Нині Соломʼянський райсуд Києва слухає ще одну справу, де на лаві підсудних – Пацеляк та експомічник начальника штабу львівського «Беркуту» Микола Старосілець.

Пацеляка обвинувачують в організації, а Старосільця — у пособництві, на виконання злочинного наказу, перевищення влади та службових повноважень працівниками правоохоронного органу, незаконного перешкоджання проведенню мітингів, умисних вбивств і закінчених замахів на вбивства, а також вчиненні терористичного акту 18 лютого 2014 року. 

Дисциплінарна справа 

У грудні 2024-го дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП) відкрила справу щодо судді Ясельського за скаргами прокурорів Офісу генпрокурора, а також потерпілих та їх представниці у справі Пацеляка. 

Прокурори просили притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності через затягування розгляду справи. У скаргах зазначалося, що обвинувальний акт скерували на розгляд до суду ще у 2016-му. Проте за весь час розгляду було призначено 226 засідань, з них: 133 – відбулися, а 93 були  відкладені.

Вже у лютому 2024 року Ясельський задовольнив клопотання адвокатки обвинуваченого про закриття провадження через сплив строків давності притягнення Пацеляка до кримінальної відповідальності, не з’ясувавши думку потерпілих і не надавши прокурору час висловити правову позицію. 

Київський апеляційний суд згодом встановив, що рішення про закриття було ухвалено з порушеннями, враховуючи, що думку потерпілих суд першої інстанції не зʼясовував. Тому апеляція скасувала ухвалу про закриття і повернула справу на розгляд до Святошинського суду.  

Ясельський надсилав до ВРП письмове пояснення, де переконував, що в його діях відсутні порушення. А тривалий розгляд справи пов’язаний з великим обсягом доказів та необхідністю допитати 78 потерпілих. За час розгляду справи судові засідання не відбувалися тільки в зв’язку з неявкою в судове засідання прокурора, обвинуваченого чи його захисника, вказував суддя. 

Прокурор у справі щодо Пацелка Олександр Супрун, обґрунтовуючи доводи скарги на засіданні дисциплінарної палати 8 жовтня, зазначив, що між слуханнями були тривалі паузи. 

«Суддя допускав значні проміжки часу, коли провадження не слухалось, це могло бути 3-5 місяців паузи. Не відбувалися засідання з 24 січня 2019 по 15 травня 2019, також з 28 січня 2020 по 6 серпня 2020», — повідомив він. 

За його словами, коли потерпілі не могли прибути на допит з поважних причин, він пропонував досліджувати натомість слідчі експерименти з цими потерпілими, але суд відмовляв. Супрун зазначив, що заявляв відводи судді, але їх відхиляли. 

Крім того, коли у столиці були планові відключення світла, то суддя, за словами прокурора, призначав засідання на той час, коли всі точно знали, що не буде електроенергії. 

«Коли відбувався розгляд клопотання про закриття провадження, ми прийшли в засідання, і суддя каже, що є клопотання захисника. Я встаю і прошу час для ознайомлення, мені у грубій формі відмовляють. Потерпілі також просять ознайомитися, їм відмовляють. Головуючий не поінформував потерпілих про наявність такого клопотання», — зауважив він. 

Потерпілий Олександр Луц сказав на засіданні дисциплінарної палати, що розчарований судовим розглядом у цій справі. 

«Справи Майдану — суспільно важливі, інколи люди забувають про це. Те, що відбувалося в суді, то одна третя судових засідань була зірвана. Люди приїздять з усіх куточків України, а засідання відкладаються… А там нічого не відбувається», — підкреслив він. 

Суддя Ясельський своєю чергою зазначив, що з його ініціативи не було відкладено жодного слухання. 

«Як можна затягнути судовий розгляд, якщо до листопада 2023 року прокурор долучав докази? Можна викликати десять  свідків, а можна – одного. Можна принести всі матеріали, а можна принести 10 бумажок. Були в 2019 році три місяці, коли я був на стаціонарному лікуванні. Потім був коронавірус, потім почалася війна», — заявив він як пояснення для ВРП. 

Суддя додав також, що потерпілі не є стороною кримінального провадження, а є його самостійними учасниками. 

«Якщо сторона звертається про звільнення від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Якби і не було клопотання про закриття за строками, я змушений би був як суддя поставити це питання на обговорення. А адвокатка тоді зачитала клопотання в суді… Що з ним ще ознайомлюватися?» — додав він. 

Висновки палати ВРП   

Зрештою дисциплінарна палата погодилась, що у діях Ясельського є порушення щодо неналежного повідомлення потерпілих про розгляд клопотання захисту щодо закриття провадження. 

«З матеріалів електронної копії судової справи вбачається, що всі потерпілі в цьому кримінальному провадженні не були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зокрема 29 лютого 2024 року, відповідно, не були обізнані про клопотання сторони захисту щодо закриття кримінального провадження та не мали можливості висловити свою думку щодо такого клопотання», — йдеться у рішенні. 

Відтак, дії судді, вважають у ВРП, призвели до порушення загальних засад кримінального провадження щодо змагальності та рівності сторін, які мають право ознайомитися, зокрема, зі змістом клопотання. 

Втім, у ВРП не знайшли підстав для притягнення судді до відповідальності за затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи в розумні строки. 

«Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що допущені порушення вказують на неналежне виконання ним професійних обов’язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку внаслідок недбалості. При цьому будь-яких доказів умисності вчинення проступку під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено», — зазначено у рішенні. 

Суддя Ясельський ще має право оскаржити рішення дисциплінарної палати перед усім складом ВРП.