Олексій Тандир, колишній голова Макарівського районного суду Київської області, оголосив останнє слово у справі за обвинуваченням його у вчиненні ДТП у стані алкогольного спʼяніння, що призвело до смерті нацгвардійця Вадима Бондаренка. Свій виступ він виголошував у футболці з зображенням, схожим на головуючого суддю у справі — Івана Бандуру.

Оголошення останнього слова тривало трохи більше пʼяти хвилин.

Опісля цього суддя Іван Бандура вийшов до нарадчої кімнати, додавши, що вирок буде проголошений у жовтні. 

На початку свого виступу Тандир сказав, що не вбачає жодного сенсу звертатися до суду з останнім словом у цьому кримінальному провадженні, бо справедливого суду, на його думку, не відбулося. Екссуддя заявив, що з самого початку судового розгляду головуючий «зайняв позицію обвинувачення, яка прослідковувалася до останнього дня». 

Як приклад Тандир зазначив, що в суді не допитали повноцінно свідків сторони обвинувачення й не надали змоги його захисникам ставити уточнюючі питання, а явку більшості свідків з їх сторони суд не забезпечив. 

«Далі перейшли до дослідження письмових доказів сторони обвинувачення. Жоден із цих доказів не був оголошений повністю. Більшість відеофайлів також не були переглянута, бо суд не вважав це потрібним. Заперечити ці докази моїм захисникам також не дали», — сказав Тандир. 

Згадав обвинувачений і про автомобіль, на якому він був в ніч ДТП. Доступу до нього, за його словами, адвокатам не дали.

«Жодного клопотання сторони захисту за ці три з половиною роки не було заявлено (ймовірно, малося на увазі задоволено — W). Хоч би одне якесь для “пролюдське око”, так сказати, але суд не вважав це за можливе», —додав він.

Окрім цього, екссуддя згадав про одну зі своїх адвокатів — Ірину Бовнегру, яка брала участь у розгляді цієї справи 3,5 роки, проте, за словами Тандира, їй суддя не надав можливості виступити. 

«Цей судовий розгляд, як я кажу в лапках, здійснювався для “підгонки” під версію обвинувачення, яка була сформована в засобах масової інформації задовго, як зʼявилися докази на досудовому розслідуванні. Під вирок, який вже написаний. І для красивої картинки, яку ви зараз впринципі і створюєте. Черговим підтвердженням цього є і костюм прокурора, який він три роки до цього не одягав, і кількість журналістів у судовому засіданні», — емоційно сказав Тандир. 

«Не бачу сенсу в останньому слові. Мені не має, що сказати… Судіть», — закінчив виступ обвинувачений, після чого сів на лаву. 

Три роки: засідання, перенесення, відводи

Загалом судовий процес у цій справі тривав понад три роки. Після смертельного ДТП 26 травня 2023 року, коли автомобіль Тандира збив нацгвардійця Вадима Бондаренка, обвинуваченого взяли під варту. А в серпні того ж року справу скерували до суду. 

Надалі суд досліджував докази, допитував свідків й експертів, а сторони заявляли клопотання та відводи. Траплялися випадки, коли захисники підсудного не приходили на заздалегідь заплановані засідання по два-три рази на тиждень. В одному із своїх матеріалів Watchers намагався підрахувати кількість засідань, що не відбулися. У період із березня до квітня 2026 року із 14 призначених судових засідань, відбулася половина.

Захист також неодноразово оскаржував тримання під вартою екссудді.

Через це адвокати разом з Тандиром поскаржилися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на утримання Тандира в СІЗО без обрання альтернативних запобіжних заходів. 

ЄСПЛ дійшов висновку, що такі рішення українського суду суперечить статті 5 Європейської конвенції з прав людини і присудила обвинуваченому 2100 євро компенсації за моральну шкоду та 250 євро відшкодування судових витрат.

Незважаючи на це, головуючий суддя не змінив Тандиру запобіжних захід.