Велика Палата Верховного Суду 10 вересня скасувала рішення Вищої ради правосуддя про звільнення трьох суддів Київського апеляційного суду — Ігоря Паленика, Юрія Сливи та Віктора Глиняного. 

Вони обвинувачуються в отриманні хабаря в особливо великому розмірі за ухвалення рішення на користь компанії-скаржника у справі про скасування арешту літаків. Справа розглядається у Вищому антикорупційному суді з 2024 року. Обвинуваченим у цій справі є також суддя цього ж суду В’ячеслав Дзюбін, проте він не оскаржував рішення у Верховному Суді. 

Під час засідання у Великій Палаті ВС захист посилався на те, що Вища рада правосуддя допустила процесуальні порушення, оскільки не надала можливості висловитись самим суддям. Адвокати стверджували, що засідання ВРП неодноразово призначались на час, який співпадав із засіданнями у Вищому антикорупційному суді. 

Водночас представниця ВРП наголошувала на тому, що рада неодноразово переносила засідання, щоб забезпечити явку суддів, а також дослідила їхні письмові пояснення. 

Детальніше про рішення Великої палати ВС— у матеріалі Watchers. 

Гроші в упаковці з-під кави 

У вересні 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла скарга щодо скасування арешту майна на два повітряних судна. Один із літаків використовувала компанія «Мотор Січ», президентом якої є В’ячеслав Богуслаєв — обвинувачений у колабораціонізмі та пособництві рф.

Як стверджує слідство, у жовтні того ж року до судді В’ячеслава Дзюбіна звернулася особа, яка представляла ПрАТ «Авіакомпанія Константа». Згодом стало відомо, що цією особою імовірно була Тетяна Поліщук, яка до 2019 року працювала в суді. Вона запропонувала домовитися про скасування арешту. За це Дзюбіну та суддям, що повинні були ухвалити це рішення, за даними слідства, обіцяли 35 тисяч доларів винагороди: по 10 тисяч кожному з суддів колегії та 5 тисяч – для нього. 

У листопаді Дзюбін передав пропозицію щодо скасування арешту судді Ігорю Паленику. Той, за даними слідства, погодився та узгодив це із рештою суддів колегії – Юрієм Сливою і Віктором Глиняним. Після цього колегія ухвалила рішення на користь представника компанії. 

Наступного дня після ухвалення рішення Дзюбін, зазначає слідство, отримав обіцяні кошти. 10 тисяч доларів забрав собі, а 25 тисяч – поклав до картонної коробки з-під віскі, яку відніс Паленику.

Паленик приніс гроші додому. 8 тисяч 400 доларів залишив собі, а решту – відклав для колег, при цьому замінивши отримані купюри на ті, що були в нього вдома. 

29 листопада Паленик, як вважає слідство, передав кошти Глиняному та Сливі у конвертах з рекламою інтернет-провайдера та упаковці з-під кави. Того ж дня Національне антикорупційне бюро затримало суддів, а згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручила їм підозри у скоєнні злочину. 

Обвинувачення проти чотирьох суддів скерували до суду у вересні 2024 року.  

Рішення ВРП 

У грудні 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга юристки Христини Буртник на дії суддів апеляції. Цю скаргу розглядала Друга Дисциплінарна палата ВРП і в результаті подала чотирьох суддів на звільнення. 

Палата у своєму рішенні посилалась, зокрема, на матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та протоколи огляду вилучених носіїв. 

У протоколах від листопада 2023 року зафіксовано розмови, за даними слідства, судді Дзюбіна з представницею апелянта у його робочому кабінеті щодо ненаправлення матеріалів справи з Печерського районного суду Києва та обговорення умов скасування арешту майна. Зафіксовано також розмови із представницею апелянта, під час якої Дзюбін підтвердив гарантування задоволення скарги за 35 тисяч доларів та момент одержання ним зазначеної суми готівкою (4 пачки, зв’язані канцелярськими гумками) в салоні автомобіля Lexus. 

Окрім цього, матеріали НСРД містять узгодження ухвалення рішення про скасування арешту літаків за і 25 тисяч доларів та відкладення розгляду справи. 

Під час ухвалення рішення Дисциплінарна палата ВРП враховувала письмові пояснення суддів. Глиняний, зокрема, зазначив, що під час вручення підозри детектив НАБУ офіційно попередив його про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей досудового розслідування без дозволу слідчого. З огляду на те, що досудове розслідування на той момент тривало, він вказав, що позбавлений можливості надати розлогі пояснення щодо обставин, які стали предметом дисциплінарної скарги.

Паленик також повідомив, що 1 грудня 2023 року підписав попередження про обов’язок не розголошувати відомості досудового розслідування, тому інших пояснень щодо обставин справи надати не може. Він наголосив, що скарга фактично беззастережно спирається на обставини, викладені в тексті підозри, сприймаючи їх як беззаперечно доведені. 

Дзюбін на засідання дисциплінарної палати не прийшов, представника не направив і письмових роз’яснень у засіданні не представляв, у зв’язку з чим справу розглянули за його відсутності. 

Слива та його адвокати заперечували проти задоволення дисциплінарних скарг, відкидаючи звинувачення в одержанні неправомірної вигоди чи заздалегідь узгодженому ухваленні рішення. Захист наполягав, що спілкування між членами однієї колегії є робочим обговоренням справи, а окремі репліки з протоколів НСРД не підтверджують фактів протиправних домовленостей.

У березні 2025 року Вища рада правосуддя підтримала рішення палати і фактично звільнила суддів з посад. 

Рішення Великої Палати 

Через два тижні після звільнення Паленик, Слива та Глиняний через своїх адвокатів звернулись до Верховного Суду зі скаргою на рішення. Розгляд справи Великою Палатою відбувався понад рік. 

Під час засідання 10 вересня 2026 року адвокати Ростислав Кравець та Анна Мартиненко наголошували на тому, що повідомлення ВРП про засідання було надіслано з порушенням закону, менш ніж за 10 днів. Крім того, у матеріалах справи повністю відсутні докази фактичного направлення цього виклику Паленику. 

Захист також наголошував на тому, що, відповідно Закону «Про Вищу раду правосуддя» та регламенту ВРП, розгляд передбачає обов’язкове усне заслуховування судді, чого забезпечено не було, що є самостійною підставою для скасування рішення. 

Адвокати зазначили, що засідання ВРП систематично призначалися на один і той самий день із засіданнями у Вищому антикорупційному суді та виклик у ВРП на один час, а фактичний розгляд в інший, виснажувало учасників та ставило суддів під загрозу порушення запобіжного заходу у ВАКС. 

Адвокати також стверджували, що матеріали НСРД можуть використовуватися у дисциплінарному провадженні виключно після їх належної оцінки судом у межах кримінального процесу, а ВРП обґрунтувала рішення припущеннями, не дослідивши оригіналів аудіозаписів та без проведення експертиз. Захист наголошував, що їхні клопотання про витребування та прослуховування оригіналів ВРП відхилила. 

Адвокатка Олена Карнаух-Голодняк зазначила, що Слива заперечував факт розмов з протоколів НСРД, а зафіксовані окремі репліки на кшталт «угу» чи трикрапки не є доказом згоди на ухвалення протиправних рішень або отримання вигоди. 

Захист підсумував, що обговорення справи між суддями одного складу колегії є внутрішньою робочою комунікацією і не становить позапроцесуального спілкування чи дисциплінарного проступку, а визнання внутрішньої розмови членів колегії дисциплінарним проступком створює небезпечний прецедент та загрозу для незалежності всіх суддів України. 

Представниця ВРП Ольга Бєлінська виступала проти задоволення скарг, наголошуючи на тому, що ВРП призначала засідання пʼять разів та намагалась повною мірою забезпечити участь суддів. ВРП, за її словами, неодноразово задовольняла клопотання суддів про відкладення засідань, враховуючи їхню участь у ранкових засіданнях ВАКС. 

Бєлінська також зазначила, що попри неявку суддів, ВРП ухвалила рішення з урахуванням усіх письмових пояснень, які надавалися суддями під час дисциплінарного провадження, зокрема письмових пояснень судді Сливи від 4 березня 2025 року.  ВРП вважала, що цим було забезпечено їхнє право на висловлення своєї позиції. 

Представниця наголосила, що позиція ВРП узгоджується з практикою Верховного Суду: матеріали НСРД можуть використовуватись для встановлення факту дисциплінарного проступку незалежно від наявності вироку у кримінальній справі. Вона заперечила твердження захисту, ніби щодо судді Сливи у матеріалах фігурувало лише слово «угу», оскільки ВРП та Дисциплінарна палата ВРП дослідили й інші протоколи НСРД, аудіо- та відеозаписи, які підтверджували позапроцесуальне спілкування. 

Зрештою Велика Палата ВС частково задовільнила скаргу суддів. Палата скасувала рішення Вищої ради правосуддя про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати  ВРП щодо притягнення суддів Паленика, Глиняного та Сливи до дисциплінарної відповідальності. 

Наразі в судовому реєстрі опублікована лише резолютивна частина рішення, тому дізнатися мотивацію суду неможливо.